Люди забули, що вони птиці...
Люди забули, що вони можуть літати...
Люди забули, що є неосяжні простори, в які можна опуститися і ніколи не потонути...
Перш, ніж зробити вибір, потрібно прислухатися до серця, а не торкатися до крижаної строгості розуму, який обачливіший, ніж чутливий...
[B]Люди забули, що близького щастя не буває, що за щастям потрібно йти по важкій, довгій і довгій дорозі, і в цьому сенс людського життя...[/B]

p.s.
... щастя таке крихітне, таке маленьке, але водночас наповнене змістом ... дивно ... воно тут, поряд ... але ти вкотре намагаєшся спростувати істину, знайти щось зовсім інше, зі всіх сил заперечуєш очевидне ... але в цьому круговороті подій ти живеш ... знаходиш себе, вчишся крокувати впевненими кроками ... любиш з дня на день все більше ... і розумієш, що щаслива незважаючи ні на що! ... :)

• 
• 
•